Як не застрягти на посередньому рівні йога-практики?

Рекомендації для досвідчених практиків:
як зрозуміти, що ви "йожите" вірно,
і що робити, якщо це не так.

Як не застрягти на посередньому рівні йога-практики?

Рекомендації для досвідчених практиків: як зрозуміти, що ви "йожите" вірно, і що робити, якщо це не так.
Йога - це місце, де ви можете роками робити одне і те саме. Але зрозуміти, що саме ви робите, ви можете аж через кілька років. Коли нервова система нарешті навчиться якісно підтримувати тривале навантаження. І ви перестанете відволікатись та зможете зберігати усі необхідні точки уваги.

Тому як початок своєї йога-практики слід обирати щось таке, що має багато очевидних маркерів, які б одразу сигналізували - у правильному напрямку ви рухаєтесь чи ні. І під цей опис найкраще підходять асани хатха йоги. Просто тому, що це фізична робота і елементарні її закони нам добре знайомі.

За фізичною складністю асани хатха йоги мало чим відрізняється від сільськогосподарських навантажень. Ви робите все на глибокому диханні, без прискорення, додаткової ваги та довгих нерухомих фіксацій. Перенапружитись тут доволі складно. А от застягти на одному рівні можна надовго.

Чи є магічний спосіб, який би давав швидкий результат?

Найголовніше, що з часом починає розуміти йога-практик: у асанах немає жодної магії, універсального принципу або чарівної відмички. Асани - це суцільні навички. А навички виглядають як магія, тільки якщо ви не знаєте технології, за якими вони зроблені (що таке навички і як вони працюють - я розібрала у статті "У чому різниця між спортом та йогою?").

А зроблені асани із положень різного ступеню замислуватості та потребують дотримання особливих інструкцій, замків, точок концентрації та дихання (як ними користуватися я пишу у статті "Що робить з фізкультури йогу?"). Що навіть вже звучить довго і складно.

В практиці йоги важливий не результат, а сам процес. У йозі ви - своєрідний Індіана Джонс - ваш шлях буде тернистим, сповненим випробувань і від того сильно цікавим.

Єдина швидка магія, яка на вас чекає у йозі, - то "чарівний копняк" власного авторства або доброго інструктора ;) Бажано на регулярній основі і щонайменше двічі на тиждень.

Що допоможе "пробити стелю" у практиці хатха йоги?

Найкращий помічник у практиці асан - це ваше тіло. В асанах воно - і знаряддя роботи, і місце прикладання зусиль, і індикатор ефективності. Тобто з допомогою тіла ви впливаєте на тіло, і воно показує вам, що у ньому змінилось.

Як тільки ви це зрозумієте, ви одразу перенаправите свій фокус уваги - де б він до того не був і що б вам не здавалось важливішим - на розвиток самоспостереження, а потім і самокорекції. Саме через них ви здобудете майстерність миттєво перевчатись і не застрягати у вирі повторів та помилок.

Розберемо детальніше.

Йога-практика влаштована так, що ви починаєте із чогось простого і мінімально незручного. В ідеалі такого, що потребує від вас всієї вашої зосередженості і самоспостереження.

За якийсь час ваш простий рух інтегрується у навичку і стає зручним. Тож він припиняє виконувати свою функцію - бути інформативним - розказувати вам про вас. Здається, тут вже нема за чим спостерігати. І ви часто не знаєте, що з цим робити далі.

Як тільки у практиці йоги у вас виникла думка, що ви з усім впорались і робота закінчена, насправді все тільки починається.

Вмикайте самоспостереження знову і шукайте помилку: ви або прогавили ті місця, де можна було зробити краще; або впустили момент, коли проста форма асани вами вже засвоєна і давно слід переходити до її більш складної та менш стійкої модифікації.

Танцюючі королі, голуби, шпагати, стійки на руках і т. д. існують тільки для того, щоб вам було куди рости і де перевірити "чи я раптом не схалявив?". От так просто.

Як зрозуміти, чи ти робиш асани правильно?

Ефективна йога-асана - це форма, у котру ви можете зайти на грані своїх можливостей. Важливо! Можливостей не фізіологічних, а функціональних.

Межа фізіологічних можливостей - це межа вами неконтрольована. Це максимум, який ви можете витиснути зі свого тіла. Робота на цій межі у тривалій перспективі дає такий знос, якого жоден результат не вартий.

А функціональна межа - це діапазон руху, який ви можете підтримувати власним зусиллям без будь-якої сторонньої допомоги. Вона завжди менша за фізіологічну і тому безпечніша.

Тож еталонним у практиці йоги буде той рух, що засвоєний саме на функціональній межі. Тобто такий рух, який ви у будь-який момент за своїм бажанням можете зупинити, втримати, змінити його швидкість та напрямок.

Бажаний у йогічних асанах рух буде позбавлений сліпих плям. Він не матиме уривків і завжди виглядатиме дуже граційним.

Що може стати на заваді правильного руху?

Будь-яке зусилля у тілі завжди підкорюється 3-м простим законам.

Рівновага. Рух завжди піде за таким ланцюжком, який найменше потребуватиме підтримання рівноваги. Тобто шляхом найменшого спротиву.

Екомонічність. Якщо є можливість виконати рух, задіявши замість десятків чи сотень м'язів лише кілька, тіло зробить вибір на користь меншої кількості.

Комфорт. Обраним завжди буде саме той рух, який найменше буде відволікати нервову систему, яка й без того вже приймає мільярди рішень.

Як ви встигли помітити, практика асан такого автопілоту не передбачає. Бо у людського тіла той ще автопілот, що робить помилки раз за разом (чому це так, я писала у статті "Сучасна західна йога: містифікації та реальність" - розділ 'Йога-це легко').

І хоча ваше тіло - перший і ліпший помічник, без вашого невпинного контролю над ним - тіло ніколи не полізе у свої дефіцитні рухи та сліпі зони.

Тож будьте готові, що у будь-який момент перебування в асані потрібного відкліку м'язів може не статись. Інколи тіло настільки довго може не задіювати якусь ділянку, що шляхи доставки інформації від мозку і до м'язів могли "заіржавіти" чи навіть зруйнуватись. І тоді тілу знадобиться час, щоб відбудувати все наново.

Майте терпіння. Дайте йому цю можливість. Бо коли тіло не може зробити того, що ви від нього хочете, а ви продовжуєте наполягати - воно починає вас дурити. І намагається видати інший рух за вам потрібний. Воно піде або у інерцію, або у роботу сусідніх суглобів.

Це зробить "видимість діяльності" - покращить зовнішню ефектність ваших асан, - але внутрішню роботу лише зімітує. Ніякого бажаного руху на функціональній межі у таких умовах ви з тіла не виймете.

Як і де шукати правильний рух, якщо він загубився?

Найкраще, що тут можна зробити - це знайти максимально продуктивне віконце між точками "так асана є надто стабільною і вдається сильно легко" та "а ось тут мені ніяк не вистачає здібностей її зберігати".

Іншими словами: вам потрібно зануритись у такі умови, у яких рух ще буде зберігатись, але вже на межі із втратою контролю над ним. І цього зазвичай вам буде достатньо.

Якщо ж копати глибше, то є ще дещо, що точно зможе вам допомогти. Ви маєте розібратись із наступним:

  • що у вас вже є, а чого вам не вистачає;
  • на які складові потрібно поділити цю нестачу, щоб її подолання стало для вас посильним;
  • як саме ви маєте ці фрагменти засвоювати і що у цьому допоможе;
  • як очевидно можна перевірити, що засвоєння відбулося успішло й уповній;
  • до чого все це має призвести у кінці - який результат ви отримаєте.

І от із цим - незалежно від того, чи ви вже профі, чи тільки стали на шлях йоги для початківців, - вам варто заручитись підтримкою професіоналів (а як у них зорієнтуватись, я написала у статті "Як визначитись з інструктором йоги для початківців (і не дуже)?"). Бо те, про що ваше тіло сигналізує вам, і те, що відбувається насправді, може бути зовсім різними речами.

Навіть інструктору час від часу теж потрібен інструктор.

Успіхів вам!
***

P. S. Ця стаття направду дуже насичена і складна. Вам не потрібно засвоювати все звідси одразу. Сконцентруйтесь на одній-двох речах і послідовно прослідкуйте їх у своїй практиці.

Переглядайте статтю час від часу. Використовуйте її як орієнтир: щоб розуміти, чого вам не вистачає і що ще можна додати. По мірі практики цей текст буде читатись вами по-різному. І щоразу ви будете відкривати в ньому сенси, яких раніше не бачили. Це і буде доказом того, що ви прогресуєте.

Намасте!
***

P. S. Ця стаття направду дуже насичена і складна. Вам не потрібно засвоювати все звідси одразу. Сконцентруйтесь на одній-двох речах і послідовно прослідкуйте їх у своїй практиці.

Переглядайте статтю час від часу. Використовуйте її як орієнтир: щоб розуміти, чого вам не вистачає і що ще можна додати. По мірі практики цей текст буде читатись вами по-різному. І щоразу ви будете відкривати в ньому сенси, яких раніше не бачили. Це і буде доказом того, що ви прогресуєте.

Намасте!