Де проходить принципова межа
між спортом та йогою?

Чому їх можна поєднювати, але ніколи не варто змішувати
(коротко про наболіле)

Де проходить принципова межа між спортом та йогою?

Чому їх можна поєднювати, але ніколи не варто змішувати
(коротко про наболіле)
Асани йоги - це хитра надбудова над звичними фізичними тренуваннями (у чому тут хитрість можна дізнатись зі статті "Завдяки чому "повзання килимком" стає йогою?"). В асанах ви не просто розвиваєте свої якості: силу, гнучкість, витривалість, швидкість та координацію, а одразу закріплюєте ці якості новими навичками.

У окремих характеристиках спортсмен завжди обійде йога, але ніколи в усіх одразу.

Спорт - це про якості та адаптацію. Його ціль - піднести те, що ви вже вмієте, до рекордних висот. А йога - це про навички та функції. ЇЇ мета - не відтворити максимально можливу форму, а знайти точку втрати контролю над нею.

Ваші фізичні якості можна виміряти у лабораторії: об'єм м'язової маси, швидкість хімічних процесів та функційні тексти. Щоб покращити показники, потрібно розрахувати поточні дані, межеве безпечне навантаження та фази відновлення.

А от навички неможливо виміряти, їх можна тільки перевірити. Аналіз властивостей м'язів не розкаже вам про те, хто є диригентом, хто піаністом, хто фехтувальником, хто жонглером чи каліграфом.

Спортивні якості будуть покращуватись і без вашого свідомого контролю. Ви пробіжите навіть більше, якщо - замість думок "під яким саме кутом я маю поставити праву ногу" - будете слухати аудіо-книгу про квіти на Марсі. А от без цього - ви в рази сильніше відчуваєте втому, біль, жалість до себе та стійке бажання завершити якомога раніше.

Розвиваючи якості, ви не стільки вчитесь новому, скільки виживаєте у монотонній рутині: вам тяжко, але ви робите і терпите, поки не адаптуєтесь, - і так по колу.

Звісно ж навички не існують окремо від якостей, а містять їх у собі та перевершують їх. І було б неправильно сказати, що спорт не розвиває ніяких навичок. Та їх перелік є дуже обмеженим у кожному конкретному спорті.

Навички цінні тому, що вони тривало зберігають наші надбання як потенційний та легко відновлювальний ресурс. Як тільки ви перестанете підіймати по 150 кг у залі, ваша сила піде. А якщо ви раз навчились заплітатись у "неможливасану", ви і через 10 років туди заберетесь.

Справжні заняття з йоги - це суцільне тренування складних навичок. Вам пропонують робити те, чого ви поки не вмієте. Спочатку ваші рухи є зовсім неконтрольованими: уривчастими, надлишковими і неточними. Згодом ви вже відтворюєте щось схоже на взірець, але багато помиляєтесь та швидко втомлюєтесь. І тільки з досвідом відчуття, розуміння і контроль вашого тіла стануть все кращими (чому усі ці йожні страждання того вартують, ви дізнаєтесь зі статті "Шо такого особливого у цій вашій йозі? Та нахіба воно мені?").

Поки спортсмен з усіх сил буде поліпшувати необхідні для свого спорту якості, залучаючи зовнішні сили: такі як гравітація, інерція та ричаги; йог, навпаки, намагатиметься все контролювати виключно власними зусиллями. Він буде шукати такі місця і такі умови, де його ще не було. Такі осередки тіла, у керуванні якими, він ще початківець.

І саме через цю різницю у цілях, йога допускає можливість робити асани неідеально. Один з провідних йогів світу, БКС Айєнгар, казав, що всі роблять триконасану неправильно, - та жоден від цього не отримав серйозної травми і тип паче не помер. Ви можете хоч кілька років поспіль халтурити у позі дерева, чатуранзі чи у хануманасані, і вам за це нічого катастрофічного не буде (а щоб це гарантовано було правдою, знати гарного провідника для своєї практики вам допоможе наша стаття "Як визначитись з інструктором йоги для початківців (і не дуже)?..").

А от у спорті, де навантаження є межево допустимими, одразу потрібно робити як слід. Інакше до нормального виконання ви можете і не дожити. Не можна абияк стрибати через планку, підіймати штангу або кидати молот. Кожен ваш поганий рух у спорті може коштувати надто дорого (з яким дискомфортом можна продовжувати займатись, а якого однозначно варто уникати у практиці, ви дізнаєтесь із 4-ї частини нашої статті "Як керувати болем?").

Сподіваюсь, ви розумієте, що хоч спорт і йога мають немало спорідненного, брати стандарти та вимоги з одного і переносити їх у друге - кепська ідея. Займаючись спортом - займайтесь спортом. Практикуючи асани - йожтесь. Але не робіть перше і друге одразу. Все є добрим лише тоді, коли воно є на свому місці (як страждає практика йоги, якщо до неї ставитись як до спорту, ви дізнаєтесь із 2-ї частини нашої статті "Звідки беруться невиправдані очікування від практики йоги?").

Перестати відноситись до йоги як до спорту тренованим практикам і сформувати правильне враження про заняття з йоги для початківців у Львові радо допоможе студія Розумна Йога Львів. Тож якщо ви мешканець нашого міста чи завітали до нас на місяць і більше, будемо щасливі приємно здивувати вас незашореними поглядами на практику йоги, щоб вона була максимально результативною саме для вас.

Намасте