У йозі все має бути легко і зручно. Якщо на занятті у вас щось болить або тягне - це вже не йога. Ви гвалтуєте своє тіло і закриваєтесь від свого істинного Я. Ви приходите до незгоди із самим собою.
Ваше тіло саме знає, що йому потрібно.
І хоча все це звучить відірваним від реальності, у це хочеться вірити. Бо хоч щось у вашому житті нарешті може бути гарантовано легким та зручним, і це ще й законно) Але наскільки воно буде правдою?
Так, ваше
тіло дійсно завжди робить найкраще, на що воно здатно. Але його ліміти і компетенція обмежені. У своїх рішеннях воно спирається на власні ресурси та припущення і слідує шляхом найменшого спротиву (так, лінь придумали не ви, а природа). А тому за життя
тіло накоплює стереотипи поведінки від минулих травм і поступово стає їх заручником.
Дискомфорт і біль - це не про те, що відбувається у вашій "рані", це про реакцію мозку на цей факт. Це застереження і запобіжник, покликаний звернути вашу увагу і мінімізувати подальшу руйнацію. Хвору частину, з якої волає сигналізація, тіло з усіх сил старається іммобілізувати та виключити із загальної системи (детальніше про це та дотичні питання ви можете дізнатись із нашої статті
"Як керувати болем?").
Мозок - працівник зайнятий. Він завжди
пам'ятає, що потрібно обмежити рух у місці, звідки волають аварийні сирени. Тож навіть із травмою ви зможете далі рухатись, не попадаючи в неї. Але потім - коли необхідність уникання травми вичерпає себе - повноцінно
повернути туди рух мозок може і забути. Тож
уникання навантаження на вже здорові частини тіла може продовжуватись, а повноцінно задіяних систем ставати дедалі менше.
Тому зовсім
незрозуміло, як це ви можете робити тільки те, що вже саме собою робиться, і мати якийсь інший результат. Бо за таких умов, ви просто повторюєте те, що вже вмієте, і не робите нічого нового. Що абсолютно унеможливлює ваш подальший розвиток як фізичний, так і ментальний.
Якби вас влаштовував результат того, що ви вже вмієте, - ви б ніколи не прийшли на йогу. Якщо ж ви прийшли або хоча б почали думати щоб прийти - ви вже маєте бажання щось змінити, чогось нового навчитись.
Напочатку нове завжди вимагає великих ресурсних затрат: у рази більших, ніж вже звичні нам речі. Нове потребує й неабияких вольових зусиль, - ви маєте
не дати собі жодної можливості зістрибнути з нової затратної дії на вже звичну вам, а тому легку (влучно визначитись із ступінню складності, котра актуальна для вас у моменті тут і зараз вам допоможе 2-га частина нашої статті
"Як дихання впливає на якість повсякденного життя та на практику йоги?") .
На заняттях з йоги ви гарантовано вчитесь новому або перевчаєтесь робити звичне по-іншому. Тож легко вам буде лише у ті миті, коли ви вже чогось навчитесь, але після цього ви підете далі і вам знову доведеться напружуватись.
Ви можете бути хитрим і сказати "асана - це комфортне стійке положення, яке зберігається тривалий час без зусиль". І ви праві. Але це не будь-яка асана, а вже засвоєна. І насправді у цьому вислові криється не легкість, а величезний об'єм роботи, який стоїть за тим, щоб
навіть складнюща асана стала для вас легкою.
Тож адекватні заняття йогою ніколи не будуть легкими та зручними. Вони будуть напружувати вас із усіх сторін. Але порівняно із цим,
багато тих речей, які "спрягали" вас раніше, вже не будуть здаватись вам такими складними (як прискорити цей процес і застерегти себе від травм ви можете дізнатись із нашої статті
"Завдяки чому "повзання килимком" стає йогою?"). І навіть якщо ви почнете свою йогу тільки з фізичних вправ, поступово за ними підтягнеться і психічна діяльність. Ви перестанете боятись змінювати свою буденність і будете приємно здивовані зростаючою якістю свого життя.